Ве́рхній о́дяг — одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін.
Технологі́чний о́дяг — комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому виробничому приміщенні, який не спричиняє забруднення виробів, робочого місця, інструменту тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
одяг — (сукуп виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), одежа, у[в]брання, у[в]бір, туалет; стрій, однострій (зазв. військовий); одежина, манаття, ряднина, плаття; ґардероб (про сукуп таких виробів для однієї людини); костюм (звичайно… … Словник синонімів української мови
одяг богослужбовий — Спеціальний одяг, який одягають священно та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священнослужителя повсякденний — Спеціальний одяг, який священнослужитель носить увесь час, коли не здійснює богослужіння та на який одягає богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священний — див. богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг — [о/д аг] гу, м. (ў) о/д аз і, мн. гие, г іў … Орфоепічний словник української мови
одяг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
богослужбовий одяг священнослужителя — Одяг, у який одягається священнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
богослужбовий одяг церковнослужителя — Одяг, у який одягається церковнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
одяг фортифікаційний — Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею … Архітектура і монументальне мистецтво
одяг до покривання Святих Дарів — Те саме, що покрівці священні … Словник церковно-обрядової термінології
